Онуфріївська церква ХVI-XIX ст. (вул. Б. Хмельницького, 36). Ще за князя Льва Даниловича тут, мабуть була дерев'яна церква, при якій поселилися ченці. У 1463 р. монастир обновив львівський міщанин Степан Дропан. Близько 1550 р. князь Костянтин Острозький на місці дерев'яної збудував муровану церкву, яка стала ядром нинішньої, а у 1585 р. - монастирем. Спершу храм складався з двох частин, які до ХVIII ст. не були з'эднані між собою: основної - так званої "великої церкви" і Троїцької каплиці з південної сторони - "малої церкви". Монастир неодноразово горів і спустошувався, але знову відбудовувався. Значного руйнування він зазнав під час турець-кої облоги 1672 р. Був відбудований у 1680 р. У 1701 р. розширено Троїцьку каплицю. Під час реконструкції 1776 р., проведеної архі- тектором Францом Кульчицьким, між "великою церквою" і каплицею пробито стіну і з'єднано ці дві споруди в одну. У 1821-1824 рр. під керівництвом архітектора Франца Трешера розширено на чотири сажні у східному напрямку вівтарну частину, добудовано сакристію і притвор. Останні зміни відносяться до реставрації 1902 р., коли була прибу- дована північна нава, що повторювала форму південної каплиці, вна- слідок чого церква стала тринавною. Це типовий для української архітектури мурований тринавний, триапсидний храм з двома банями над бічними навами і декоративною банькою над центральною частиною. Перекритий хрестовими склепіннями. Ансамбль Онуфріївської церкви доповнюють монастирський будинок з дзвіницею і оборонні мури з бійницями.