Пам'яткою, час заснування якої сягає, можливо ХІІІ ст., є костел Марії Сніжної. За традицією вважається заснованим у XIV ст. німецькими колоністами. Але відомо, що німці - купці і ремісники - поселилися у Львові ще за князя Льва Даниловича. Не виключено, що поселенці мали й свою святиню, розташовану на території старого підгороддя. Про це свідчить і документ 1368 р., де сказано, що костел з давніх-давен посідав млин на Полтві. Ця будівля, яка спочатку була дерев'яною, а з 1350 р., очевидно, мурованою, у первісному вигляді не збереглася. Відбудови після пожеж 1623 і 1683 рр. та грунтовна реконструкція 1888-1892 рр., здійснена за проектом Юліана Захаревича, значно змінили вигляд пам'ятки: дерев'яне перекриття замінено мурованим склепінням, інтер'єрові надано рис неороманського стилю. Тепер костел являє собою однонавну, базилікового типу будівлю з видовженою вівтарною частиною, завершеною гранчастою апсидою і квадратним притвором з вежею на одній осі. В його плановому і об'ємно-просторовому вирішенні чітко виражені тенденції західного католицького будівництва. В інтер'єрі збереглися елементи барокової дерев'яної різьби XVIII ст. (фрагменти лав і амвон); романізуючий настрій створює стінопис пензля художника Едварда Лєпшого. З 1988 р. тут міститься Музей фотомистецтва.