Храм Успення Пресвятої Богородиці було збудовано Успенським братством, громадською організацією православних українських міщан у 1591-1629 pp. та освячено у 1631 році за участю митрополита київського Петра Могили. Поруч з храмом — перлиною української сакральної архітектури епохи ренесансу — вежа Корнякта, у давнину — найвища споруда у Львові, та шедевр львівського мистецтва — каплиця Трьох Святителів. У XVII — на поч. ХУГИ а. Успенська церква була визначним центром християнської культури України. Між двома світовими війнами вікна храму прикрасили вітражі на теми української церковної історії, їх автором був емігрант з Наддніпрянщини художник та державний діяч Української Народної Республіки Петро
Текст з путівника "Львів Сакральний", 2001, ISBN 966-547-022-1

Ансамбль Успенської церкви (реконструкція Ю.А. Нельговського, Т.О.Трегубової)

Визначна роль у становленні і подальшому розвитку ренесансного зодчества в українському мистецтві налетить групі львівських пам'яток: Успенській церкві, каплиці Трьох Святителів, вежі Корнякта. Створення цього ансамблю Руської вулиці (розміщені на Руській вулиці у Львові) спричинило до зміни стильового характеру цілого художнього періоду, стало переломним етапом у розвит ку архітектури, передусім у Галичині. У вежі Корнякта (збудована у 1564-1578 рр. на кошти члена братства грека К. Корнякта) архітектор Петро Барбон поєднав класичні форми з традиціями українського зодчества, а саме з дерев'яними вежамидзвіницями, чим зблизив своє творіння з народним будівни цтвом. Накреслену у вежі ренесансну програму продовжено в каплиці Трьох Святителів (1591 р., арх. П. Красовський) та в Успенській церкві (1612-1629 рр., арх. П. Римлянин, А. Прихильний).
(В.Овсійчук. Українське мистецтво другої половини XVI - першої половини XVII ст.- Київ, 1985.- С.48-55.